обарвлення
ОБА́РВЛЕННЯ, я, с.
1. Колір або відтінок кольору; забарвлення.
Море — пустельний степ одного обарвлення й одного запаху (Ю. Янов., II, 1958, 51).
2. перен. Група предметів, які прикрашають що-небудь собою; оздоба.
Настав вересень, він позолотив плантацію, і вона аж сяяла в обарвленні прибережних верб (Багмут, Подвиг.., 1961, 38).
3. перен. Особливий тон; характерний, своєрідний відтінок чого-небудь.
У цій ролі [Джулії] Н. Ужвій продемонструвала величезні можливості емоційної сили слова, дивовижне багатство його інтонаційних обарвлень (Мист., 6, 1958, 35).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обарвлення — оба́рвлення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- обарвлення — -я, с. 1》 Колір або відтінок кольору; забарвлення. 2》 перен. Група предметів, які прикрашають що-небудь собою; оздоба. 3》 перен. Особливий тон; характерний, своєрідний відтінок чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обарвлення — ОБА́РВЛЕННЯ, я, с. 1. Колір або відтінок кольору; забарвлення. Море – пустельний степ одного обарвлення й одного запаху (Ю. Яновський). 2. перен. Особливий тон; характерний, своєрідний відтінок чого-небудь. У цій ролі [Джулії]... Словник української мови у 20 томах
- обарвлення — ЗАБА́РВЛЕННЯ (специфічна, своєрідна риса чого-небудь), ЗАБА́РВЛЕНІСТЬ, БА́РВА перев. мн., ОБА́РВЛЕННЯ, КОЛОРИ́Т, ТОН, ОКРА́СКА розм. Можна буде історію ту подати з гумористичним забарвленням, щоб не так уразити (А. Словник синонімів української мови