1. Словник української мови в 11 томах

обважнілість

ОБВАЖНІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Абстр. ім. до обважні́лий 2, 3.

Курбала нараз заметушився, його обважнілість і серйозність де й поділися (Досв., Вибр., 1959, 316).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обважнілість — обважні́лість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. обважнілість — -лості, ж. Абстр. ім. до обважнілий 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обважнілість — ОБВАЖНІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Властивість за знач. обважні́лий 2, 3. Курбала нараз заметушився, його обважнілість і серйозність де й поділися (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах