1. Словник української мови в 11 томах

обважніло

ОБВАЖНІ́ЛО. Присл. до обважні́лий 2, 3.

Під зоряним небом, розкручуючи гул, обважніло пролетіли бомбардувальники (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 540);

Ярема ще раз спробував звестися на ноги, але знов обважніло опустився на мокру землю і застогнав від безпорадності й болю (Кочура, Зол. грамота, 1960, 311).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обважніло — обважні́ло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. обважніло — Присл. до обважнілий 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обважніло — ОБВАЖНІ́ЛО. Присл. до обважні́лий 2, 3. Під зоряним небом, розкручуючи гул, обважніло пролетіли бомбардувальники (М. Стельмах); Ярема ще раз спробував звестися на ноги, але знов обважніло опустився на мокру землю і застогнав від безпорадності й болю (П. Кочура). Словник української мови у 20 томах