1. Словник української мови в 11 томах

обвуглілий

ОБВУГЛІ́ЛИЙ, а, е. Те саме, що обву́глений.

Палац підпалили і здобули штурмом скіфи. Про це свідчать сліди пожежі, обвуглілі рештки тварин та людей (Іст. стар. світу, 1957, 49).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвуглілий — обвуглі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обвуглілий — -а, -е. Те саме, що обвуглений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обвуглілий — ОБВУГЛІ́ЛИЙ, а, е. Те саме, що обву́глений 2. Палац підпалили і здобули штурмом скіфи. Про це свідчать сліди пожежі, обвуглілі рештки тварин та людей (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. обвуглілий — ГОРІ́ЛИЙ (який зазнав дії вогню), ПА́ЛЕНИЙ, ОБГОРІ́ЛИЙ, ОБПА́ЛЕНИЙ (ушкоджений вогнем); ПІДГОРІ́ЛИЙ, ПІДПА́ЛЕНИЙ, ПРИГОРІ́ЛИЙ, ПРИПА́ЛЕНИЙ (трохи, частково); ОБВУ́ГЛЕНИЙ, ОБВУГЛІ́ЛИЙ (вкритий чорним нальотом). Гірко пахне горілим полином (Є. Словник синонімів української мови