обвуглілий

ГОРІ́ЛИЙ (який зазнав дії вогню), ПА́ЛЕНИЙ, ОБГОРІ́ЛИЙ, ОБПА́ЛЕНИЙ (ушкоджений вогнем); ПІДГОРІ́ЛИЙ, ПІДПА́ЛЕНИЙ, ПРИГОРІ́ЛИЙ, ПРИПА́ЛЕНИЙ (трохи, частково); ОБВУ́ГЛЕНИЙ, ОБВУГЛІ́ЛИЙ (вкритий чорним нальотом). Гірко пахне горілим полином (Є. Гуцало); З димарів хат, що курилися, в повітрі пахло паленим деревом (С. Чорнобривець); Нема села. Одні уламки чорних-чорних, обгорілих стін стирчать на березі (Я. Баш); Група людей.. розтягувала згарище, вибирала серед обпалених балок ціліші (Д. Бедзик); Підгорілі крокви затріщали (Б. Грінченко); — Підходжу до електропечі, дивлюся, склепіння підпалене (В. Собко); Вихоплює (наймичка) рогачем пригорілу зверху картоплю (М. Стельмах); Вона почула не тільки дим, а й сморід від припаленої ганчірки (О. Донченко); Тонке гілля обгоріло й осипалось, залишився тільки стовбур і товсті обвуглені гілки (А. Шиян).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвуглілий — обвуглі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обвуглілий — -а, -е. Те саме, що обвуглений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обвуглілий — ОБВУГЛІ́ЛИЙ, а, е. Те саме, що обву́глений 2. Палац підпалили і здобули штурмом скіфи. Про це свідчать сліди пожежі, обвуглілі рештки тварин та людей (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. обвуглілий — ОБВУГЛІ́ЛИЙ, а, е. Те саме, що обву́глений. Палац підпалили і здобули штурмом скіфи. Про це свідчать сліди пожежі, обвуглілі рештки тварин та людей (Іст. стар. світу, 1957, 49). Словник української мови в 11 томах