обвуглюватися
ОБГОРЯ́ТИ (частково згоряти в одному місці або місцями по всій поверхні), ОБПА́ЛЮВАТИСЯ, ОБСМА́ЛЮВАТИСЯ (ОСМА́ЛЮВАТИСЯ), ОБВУ́ГЛЮВАТИСЯ підсил. (покриваючись шаром вугілля). — Док.: обгорі́ти, обпали́тися, обсмали́тися (осмали́тися), обву́глитися. Купка трісочок уже розгорілася, почали обгоряти й товщі шматки дерева (Ю. Яновський); Погріб зверху вже обгорів (І. Нечуй-Левицький); Колись і дядько Іван був.. обсмалився на такій пожежі, викликаній всього лиш іскрою від комбайна (О. Гончар); Книжки не хотіли горіти, обвуглювалися по краях (О. Полторацький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обвуглюватися — обву́глюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обвуглюватися — -юється, недок., обвуглитися, -литься, док. Покриватися шаром вугілля внаслідок дії вогню; обгоряти. || Перетворюватися на вугілля. || перен. Ставати темним, шерхлим під дією сонця, вітру (про шкіру відкритих частин тіла). Великий тлумачний словник сучасної мови
- обвуглюватися — ОБВУ́ГЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ОБВУ́ГЛИТИСЯ, литься, док. Покриватися шаром вугілля внаслідок дії вогню; обгоряти. Книжки не хотіли горіти, обвуглювалися по краях (О. Полторацький); // Перетворюватися на вугілля. Словник української мови у 20 томах
- обвуглюватися — ОБВУ́ГЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ОБВУ́ГЛИТИСЯ, литься, док. Покриватися шаром вугілля внаслідок дії вогню; обгоряти. Книжки не хотіли горіти, обвуглювалися по краях (Полт., Повість.., 1960, 389); // Перетворюватися на вугілля. Словник української мови в 11 томах