1. Словник синонімів української мови

обвуглювати

ОБПАЛИ́ТИ (ОПАЛИ́ТИ) (про вогонь — пошкодити поверхню або краї чого-небудь), ОБСМАЛИ́ТИ (ОСМАЛИ́ТИ), ПРИПАЛИ́ТИ, ОБВУ́ГЛИТИ підсил. — Недок.: обпа́лювати (опа́лювати), обсма́лювати (осма́лювати), припа́лювати, обву́глювати. Тоді вже всюди став (Вогонь) палати і братика не пожалів: І обпалив його (Гайок), і обсмалив (Л. Глібов); Нічні метелики кружляли над шестирожковим шандалом, осмалюючи крильця (П. Кочура); Вогонь Проїв йому (бійцю) обличчя, груди, очі, Обвуглив тіло (Л. Первомайський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвуглювати — обву́глювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обвуглювати — -ює, недок., обвуглити, -лить, док., перех. Обпалювати, утворюючи на поверхні чого-небудь шар вугілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обвуглювати — ОБВУ́ГЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБВУ́ГЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що. Обпалювати, утворюючи на поверхні чого-небудь шар вугілля. Блискавка, пройшовши через дерево, розщеплює його на шматки і часто обвуглює (з навч. літ.); Вогонь .. Обвуглив тіло й пощадив лише Обмотки чорні (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
  4. обвуглювати — ОБВУ́ГЛЮВАТИ, ює, недок., ОБВУ́ГЛИТИ, лить, док., перех. Обпалювати, утворюючи на поверхні чого-небудь шар вугілля. Блискавка, пройшовши через дерево, розщеплює його на шматки і часто обвуглює (Фізика, II, 1957, 93); Вогонь.. Обвуглив тіло й пощадив лише Обмотки чорні (Перв., І, 1958, 383). Словник української мови в 11 томах