обдиматися
ОБДИМА́ТИСЯ, а́ється, недок., ОБДУ́ТИСЯ, обідме́ться і обду́ється, док.
1. Ставати одутлим; розбухати.
Напали з хмелю перелоги, Опухли очі, як в сови, І ввесь [Еней] обдувся, як барило (Котл., І, 1952, 91);
Козак Пампушка, що вже десять років лежав узимку на печі, .. що обдувся, як барило, .. стояв на ногах, як гора (Вовчок, І, 1955, 332);
// перен. Збільшуючись в об’ємі, ставати опуклим; віддуватися, віддиматися.
[1-й граматик:] Я всі бабки забрав з собою, аж кишені обдулись (Кроп., V, 1959, 242);
Всі його складки, зморшки, одутлини і мішечки.., все це водночас, але безладно обдималось і пузирилось на всі боки (Вол., Дні.., 1958, 48).
2. Набравши в себе повітря, настовбурчивши оперення і т. ін. (від холоду і т. ін.), збільшуватися в об’ємі.
— До самого вечора сидить він, тетерук тобто, на дереві, обдувшись (Збан., Ліс. красуня, 1955, 15).
Значення в інших словниках
- обдиматися — обдима́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обдиматися — -ається, недок., обдутися, обідметься і обдується, док. 1》 Ставати одутлим; набрякати. || перен. Збільшуючись в об'ємі, ставати опуклим; віддуватися, віддиматися. 2》 Набравши в себе повітря, настовбурчивши оперення і т. ін. (від холоду і т. ін.), збільшуватися в об'ємі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обдиматися — ОБДИМА́ТИСЯ, а́ється, недок., ОБДУ́ТИСЯ, обідме́ться і обду́ється, док. 1. Ставати одутлим; розбухати. Напали з хмелю перелоги, Опухли очі, як в сови, І ввесь обдувся, як барило (І. Словник української мови у 20 томах