1. Словник української мови в 11 томах

обдимати

ОБДИМА́ТИ¹ див. обдува́ти.

ОБДИМА́ТИ², а́є, недок., ОБДУ́ТИ, обідме́ і обду́є, док., перех., безос. Надмірно збільшувати в об’ємі, роблячи опуклим, розпухлим і т. ін. (внаслідок порушення обміну речовин, процесу травлення і т. ін.).

[Олімпіада:] Щоб тебе обдуло від тії горілки! (Кроп., III, 1959, 285);

Корову обдуло, роздима боки, мало душу не випре (Горд., Дівчина.., 1954, 194);

*У порівн. Пархоменко наперед почервонівши, схопився за портфель, який ніби обдуло (Панч, О. Пархоменко, 1939, 107).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обдимати — обдима́ти 1 дієслово недоконаного виду обдувати обдима́ти 2 дієслово недоконаного виду робити розпухлим безос. Орфографічний словник української мови
  2. обдимати — I див. обдувати. II -ає, недок., обдути, обідме і обдує, док., перех., безос. Надмірно збільшувати в об'ємі, роблячи опуклим, розпухлим і т. ін. (внаслідок порушення обміну речовин, процесу травлення і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обдимати — ОБДИМА́ТИ¹ див. обдува́ти. ОБДИМА́ТИ², а́є, недок., ОБДУ́ТИ, обідме́ і обду́є, док., кого, що, безос. Надмірно збільшувати в об'ємі, роблячи опуклим, розпухлим і т. ін. (внаслідок порушення обміну речовин, процесу травлення тощо). Словник української мови у 20 томах
  4. обдимати — ОБДУВА́ТИ (дути, дмухаючи ротом на що-небудь з усіх боків), ОБДИМА́ТИ, ОБДМУ́ХУВАТИ. — Док.: обду́ти, обдму́хати. Він почав хліб обдувати та обтирати (Панас Мирний); Кукса спокійно розстебнув ремінну кобуру... Словник синонімів української мови
  5. обдимати — Обдима́ти, -ма́ю, -єш сов. в. обдути, -дую, -єш, гл. Пучить, вспучивать, вспучить, вздувать, вздуть. Живіт обдима. О. 1861. V. 73. Словник української мови Грінченка