обдумувати
ОБДУ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБДУ́МАТИ, аю, аєш, док., перех., також із спол. як, що. У думках перебирати, всебічно зважувати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.; обмірковувати, обмізковувати.
Він.. повертає додому, обдумуючи дорогою, як найкраще віддячити Трояну (Стельмах, II, 1962, 307);
Микола сів на ганку й почав обдумувати, як краще зробити (Панч, Гарні хлопці, 1959, 19);
Він наче сподівався, що Брянський все обдумає і за нього (Гончар, III, 1959, 162);
// Детально розбирати, аналізувати в думках що-небудь побачене, прочитане, пережите і т. ін.
Артамонов довго стояв непорушно й обдумував свій вчинок (Дмит., Розлука, 1957, 316);
Кожну прочитану сторінку любив чоловік обдумать (Ільч., Серце жде, 1939, 379);
// Створювати в уяві що-небудь; конкретизувати в думках попередній задум.
Поки обдумую сюжет, поки в уяві моїй малюються люди, події й природа — я почуваю себе щасливим (Коцюб., III, 1956, 282);
Розенберг обдумав ще одне вдосконалення, яке мало помітно прискорити роботу (Шовк., Інженери, 1948, 195).
◊ Обду́мувати (обду́мати) ко́жне сло́во (зміст ко́жного сло́ва) — дуже ретельно або обережно добирати слова, вирази.
Свій перший нарис Ніна Сокіл писала дуже довго. Ретельно, багато разів переправляючи, обдумувала й шліфувала кожне слово (Собко, Стадіон, 1954, 165);
Опанас говорив повільно, обдумуючи й виважуючи зміст кожного слова (Довж., І, 1958, 92).
Значення в інших словниках
- обдумувати — (в думках зважувати щось) обмислювати, обмірковувати, виважувати. Словник синонімів Полюги
- обдумувати — обду́мувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обдумувати — Продумувати, метикувати, ОБМІРКОВУВАТИ, розважати. Словник синонімів Караванського
- обдумувати — див. думати Словник синонімів Вусика
- обдумувати — [оубдумуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
- обдумувати — -ую, -уєш, недок., обдумати, -аю, -аєш, док., перех., також із спол. як, що. У думках перебирати, всебічно зважувати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.; обмірковувати, обмізковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обдумувати — ОБДУ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБДУ́МАТИ, аю, аєш, док., що. У думках перебирати, всебічно зважувати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.; обмірковувати. Він .. повертає додому, обдумуючи дорогою, як найкраще віддячити Трояну (М. Словник української мови у 20 томах
- обдумувати — ДУ́МАТИ що, про кого-що і без додатка (бути зайнятим думками про когось-щось, мати свою думку про кого-, що-небудь), ГАДА́ТИ, МА́ТИ НА ДУ́МЦІ (МА́ТИ НА МИ́СЛІ) (МА́ТИ В МИ́СЛІ і т. ін.) що, МА́ТИ ГА́ДКУ про кого-що, ПОМИШЛЯ́ТИ, МИ́СЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
- обдумувати — Обду́мувати, -мую, -муєш; обду́мати, -маю, -маєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)