обездолювати
ОБЕЗДО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗДО́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Позбавляючи найнеобхіднішого, найдорожчого або кривдячи, робити нещасним; знедолювати.
Ворог спалив у селі Сніжків п’ятсот хат. Та радянський народ не можна обездолити (Горд., Цвіти.., 1951, 11);
Тася знову на всю глибочінь зрозуміла, як вона його обікрала й обездолила (Дмит., Розлука, 1957, 74).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обездолювати — обездо́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обездолювати — -юю, -юєш, недок., обездолити, -лю, -лиш, док., перех. Позбавляючи найнеобхіднішого, найдорожчого або кривдячи, робити нещасним; знедолювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обездолювати — ОБЕЗДО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗДО́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого. Позбавляючи найнеобхіднішого, найдорожчого або кривдячи, робити нещасним; знедолювати. Тася знову на всю глибочінь зрозуміла, як вона його обікрала й обездолила (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах
- обездолювати — ЗНЕДО́ЛЮВАТИ (робити когось нещасним), ОБЕЗДО́ЛЮВАТИ, ОБЕЗТАЛА́НЮВАТИ рідко. — Док.: знедо́лити, обездо́лити, обезтала́нити. Чому смуток, і невдоволення, і грізні передчуття гризуть ваше серце?... Словник синонімів української мови