1. Словник синонімів української мови

обездолювати

ЗНЕДО́ЛЮВАТИ (робити когось нещасним), ОБЕЗДО́ЛЮВАТИ, ОБЕЗТАЛА́НЮВАТИ рідко. — Док.: знедо́лити, обездо́лити, обезтала́нити. Чому смуток, і невдоволення, і грізні передчуття гризуть ваше серце? Чи не тому часом, що ви пролили багато людської крові, знедоливши десятки мільйонів людей? (О. Довженко); Тася знову на всю глибочінь зрозуміла, як вона його обікрала й обездолила (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обездолювати — обездо́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обездолювати — -юю, -юєш, недок., обездолити, -лю, -лиш, док., перех. Позбавляючи найнеобхіднішого, найдорожчого або кривдячи, робити нещасним; знедолювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обездолювати — ОБЕЗДО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗДО́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого. Позбавляючи найнеобхіднішого, найдорожчого або кривдячи, робити нещасним; знедолювати. Тася знову на всю глибочінь зрозуміла, як вона його обікрала й обездолила (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах
  4. обездолювати — ОБЕЗДО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗДО́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Позбавляючи найнеобхіднішого, найдорожчого або кривдячи, робити нещасним; знедолювати. Ворог спалив у селі Сніжків п’ятсот хат. Та радянський народ не можна обездолити (Горд., Цвіти.. Словник української мови в 11 томах