обеззброювати
ОБЕЗЗБРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗЗБРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех.
1. Відбирати зброю у кого-небудь.
Матроси.. за одну мить обеззброюють обера й інтенданта, в’яжуть кабелем руки й ноги (Кучер, Голод, 1961, 130);
Налетівши на військову команду, турбаївці миттю обеззброїли її й перев’язали (Гончар, Таврія, 1952, 194).
2. перен. Діями, поведінкою, словами і т. ін. робити неспроможним чому-небудь протидіяти, що-небудь заперечувати.
Сміялися всі, крім анархістів. Сміх завше обеззброює (Ю. Янов., І, 1958, 197);
Багато гірких хвилин довелось пережити Каргатові. Але невдача не обеззброїла його, не відбила охоти працювати далі (Шовк., Інженери, 1956, 285);
// Заспокоюючи, привертаючи до себе, вгамовувати чиє-небудь роздратування або упередженість.
Хома опинився спереду всіх і простягнув йому руку, обеззброюючи Максима своєю широкою усмішкою (Рибак, Час.., 1960, 771);
Вона заворожила, приборкала, обеззброїла мене своєю чистотою, своєю ясністю, своєю гордою незайманістю (Речм., Твій побратим, 1962, 174).
Значення в інших словниках
- обеззброювати — обеззбро́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обеззброювати — Роззброювати, вибивати зброю з рук, невтралізуваати, (ласкою) зв'язувати руки й ноги кому; -ЮЮЧИЙ, здатний роззброїти <П. розтопити кригу>. Словник синонімів Караванського
- обеззброювати — -юю, -юєш, недок., обеззброїти, -ою, -оїш, док., перех. 1》 Відбирати зброю у кого-небудь. 2》 перен. Діями, поведінкою, словами і т. ін. робити неспроможним чому-небудь протидіяти, що-небудь заперечувати. || Заспокоюючи, привертаючи до себе, вгамовувати чиє-небудь роздратування або упередженість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обеззброювати — ОБЕЗЗБРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗЗБРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., кого, що. 1. Відбирати зброю у кого-небудь. Матроси .. за одну мить обеззброюють обера й інтенданта, в'яжуть кабелем руки й ноги (В. Словник української мови у 20 томах
- обеззброювати — РОЗЗБРО́ЮВАТИ (відбирати зброю в кого-небудь; позбавляти когось засобів озброєння), ОБЕЗЗБРО́ЮВАТИ, ДЕМІЛІТАРИЗУВА́ТИ (якусь державу). — Док.: роззбро́їти, обеззбро́їти, демілітаризува́ти. На узліссі німецьку варту оточили і роззброїли партизани (О. Словник синонімів української мови