обеззвучити
ОБЕЗЗВУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Позбавити можливості звучати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обеззвучити — обеззву́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обеззвучити — -чу, -чиш, док., обеззвучувати, -ую, -уєш, недок., перех. Позбавити можливості звучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обеззвучити — ОБЕЗЗВУ́ЧИТИ див. обеззву́чувати. Словник української мови у 20 томах