обеззвучити

ОБЕЗЗВУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Позбавити можливості звучати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обеззвучити — обеззву́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обеззвучити — -чу, -чиш, док., обеззвучувати, -ую, -уєш, недок., перех. Позбавити можливості звучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обеззвучити — ОБЕЗЗВУ́ЧИТИ див. обеззву́чувати. Словник української мови у 20 томах