1. Словник української мови в 11 томах

обезземелений

ОБЕЗЗЕМЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Який втратив право власності або якого позбавили права власності на землю.

Обезземелені селяни йшли в міста або переселялись до колоній (Нова іст., 1956, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезземелений — обезземе́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обезземелений — -а, -е. Який втратив право власності або якого позбавили права власності на землю. Обезземелене селянство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обезземелений — ОБЕЗЗЕМЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Який втратив право власності або якого позбавили права власності на землю. Обезземелені селяни йшли в міста або переселялись до колоній (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах