обезземелення
ОБЕЗЗЕМЕ́ЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. обезземе́лити і обезземе́літи.
У новелах Стефаника майстерно змальовано болісний процес обезземелення галицьких селян (Укр. літ., 9, 1957, 292);
Впровадження дешевої рабської праці в сільське господарство приводило до обезземелення і зубожіння селян (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 244).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обезземелення — обезземе́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- обезземелення — -я, с. Дія і стан за знач. обезземелити і обезземеліти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обезземелення — ОБЕЗЗЕМЕ́ЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. обезземе́лити і обезземе́літи. У новелах Стефаника майстерно змальовано болісний процес обезземелення галицьких селян (з навч. літ.); Впровадження дешевої рабської праці в сільське господарство приводило до обезземелення і зубожіння селян (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах