обезземелений
обезземе́лений
-а, -е.
Який втратив право власності або якого позбавили права власності на землю. Обезземелене селянство.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обезземелений — обезземе́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обезземелений — ОБЕЗЗЕМЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Який втратив право власності або якого позбавили права власності на землю. Обезземелені селяни йшли в міста або переселялись до колоній (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- обезземелений — ОБЕЗЗЕМЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Який втратив право власності або якого позбавили права власності на землю. Обезземелені селяни йшли в міста або переселялись до колоній (Нова іст., 1956, 22). Словник української мови в 11 томах