обезземелений

обезземе́лений

-а, -е.

Який втратив право власності або якого позбавили права власності на землю. Обезземелене селянство.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезземелений — обезземе́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обезземелений — ОБЕЗЗЕМЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Який втратив право власності або якого позбавили права власності на землю. Обезземелені селяни йшли в міста або переселялись до колоній (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. обезземелений — ОБЕЗЗЕМЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Який втратив право власності або якого позбавили права власності на землю. Обезземелені селяни йшли в міста або переселялись до колоній (Нова іст., 1956, 22). Словник української мови в 11 томах