обеззвучувати
обеззву́чувати
див. обеззвучити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обеззвучувати — обеззву́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обеззвучувати — ОБЕЗЗВУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЕЗЗВУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що. Усувати (усунути) звук; робити беззвучним, тихим. Словник української мови у 20 томах