обеззвучувати

обеззву́чувати

див. обеззвучити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обеззвучувати — обеззву́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обеззвучувати — ОБЕЗЗВУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЕЗЗВУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що. Усувати (усунути) звук; робити беззвучним, тихим. Словник української мови у 20 томах