1. Орфографічний словник української мови

обеззвучувати

обеззву́чувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обеззвучувати — див. обеззвучити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обеззвучувати — ОБЕЗЗВУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЕЗЗВУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що. Усувати (усунути) звук; робити беззвучним, тихим. Словник української мови у 20 томах