обеззвучувати
ОБЕЗЗВУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЕЗЗВУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що.
Усувати (усунути) звук; робити беззвучним, тихим.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обеззвучувати — обеззву́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обеззвучувати — див. обеззвучити. Великий тлумачний словник сучасної мови