1. Словник української мови в 11 томах

обезземелювання

ОБЕЗЗЕМЕ́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обезземе́лювати.

Англійські колоністи переселялися масами, бо в Англії бурхливо відбувався процес обезземелювання селян (Нова іст., 1956, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезземелювання — обезземе́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. обезземелювання — -я, с. Дія за знач. обезземелювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обезземелювання — ОБЕЗЗЕМЕ́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обезземе́лювати. Англійські колоністи переселялися масами, бо в Англії бурхливо відбувався процес обезземелювання селян (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах