1. Словник української мови в 11 томах

обезсмертити

ОБЕЗСМЕ́РТИТИ, рчу, ртиш, док., перех. Зробити безсмертним, невмирущим.

Людина вирвалась до Сонця, в простори космосу, звеличивши і обезсмертивши навіки свої безмежні творчі можливості (Наука.., 5, 1961, 1);

// перен. Зробити незабутнім, пам’ятним для нащадків.

Ескадра.. виходить в плавання, якому судилось стати епохальним і обезсмертити імена героїв Антарктиди (Довж., Зач. Десна, 1957, 381).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезсмертити — обезсме́ртити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обезсмертити — [обеис:мертиетие] -рчу, -ртиеш; нак. -ерт', -ерт'теи Орфоепічний словник української мови
  3. обезсмертити — -рчу, -ртиш, док., перех. Зробити безсмертним, невмирущим. || перен. Зробити незабутнім, пам'ятним для нащадків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обезсмертити — ОБЕЗСМЕ́РТИТИ, рчу, ртиш, док., кого, що. Зробити безсмертним, невмирущим. Ми народились в муках, щоб родити, Синами обезсмертити свій рід, Щоб квітував на диво всього світу (В. Словник української мови у 20 томах