обихідка

ОБИХІ́ДКА, и, ж., розм., рідко.

1. Повсякденні витрати.

[Петро:] Я поніс Порохові кожуха на заклад, щоб взять у нього таляр, то вже було б і на обихідку, і на подимне (К.-Карий, II, 1960, 29).

Бреха́ти (ве́рзти) на всю (свою́) обихі́дку — говорити неправду.

— Верзи, верзи на свою обихідку! Може, на душі полегшає, — сказав Оникій (Н.-Лев., IV, 1956, 222).

2. Постійне користування; вжиток.

Сааді — дорогий персам поет для їхньої щоденної обихідки, він чудово висловлює щиро перський дух (Крим., Вибр., 1965, 239).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обихідка — обихі́дка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обихідка — -и, ж., розм., рідко. 1》 Повсякденні витрати. 2》 Постійне користування; вжиток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обихідка — ОБИХІ́ДКА, и, ж., розм. 1. Повсякденні витрати. [Петро:] Я поніс Порохові кожуха на заклад, щоб взять у нього таляр, то вже було б і на обихідку, і на подимне (І. Карпенко-Карий). 2. Постійне користування; вжиток. Словник української мови у 20 томах
  4. обихідка — на всю (свою́) обихі́дку, зі сл. бреха́ти, верзти́ і т. ін., зневажл. Без будь-яких обмежень; надмірно, дуже, нахабно. — Мабуть, бреше на всю обихідку,— промовив один дід (І. Нечуй-Левицький); — Верзи, верзи на свою обихідку! Може, на душі полегшає,— сказав Оникій (І. Нечуй-Левицький). Фразеологічний словник української мови
  5. обихідка — ВИ́ТРАТИ (гроші, витрачені на що-небудь), ВИДА́ТКИ, ЗАТРА́ТИ, КО́ШТИ рідко, РОЗХІ́Д розм., ОБИХІ́ДКА діал., О́ПЛАТЬ заст. Витрати з суспільних фондів на задоволення потреб колгоспників зросли в багато разів (з журналу)... Словник синонімів української мови
  6. обихідка — Обихідка, -ки ж. = обіхідка. Може якого шага уторгував би, то й було б на обихідку. Рудч. Ск. II. 25. Словник української мови Грінченка