1. Словник синонімів української мови

обихідка

ВИ́ТРАТИ (гроші, витрачені на що-небудь), ВИДА́ТКИ, ЗАТРА́ТИ, КО́ШТИ рідко, РОЗХІ́Д розм., ОБИХІ́ДКА діал., О́ПЛАТЬ заст. Витрати з суспільних фондів на задоволення потреб колгоспників зросли в багато разів (з журналу); — Я обіцяв платити всі його видатки (І. Кулик); Спеціалісти колгоспу зробили детальні розрахунки затрат на будівництво водойми (з журналу); У нас виникла думка мінятися дітьми на літні вакації.. кошти невеликі (М. Коцюбинський); — Коли тобі жалко дітей, то зодягай сама, а в мене й без вас багато розходу (Марко Вовчок); (Петро:) Я поніс Борохові кожухи на заклад, щоб взять у нього таляр, то вже було б і на обихідку, і на подимне (І. Карпенко-Карий); Частенько доводилося Сиклеті й Мотузові, й Грицаєвим родичам навідуваться до Києва та платить чималу судову оплать за свої позви (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обихідка — обихі́дка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обихідка — -и, ж., розм., рідко. 1》 Повсякденні витрати. 2》 Постійне користування; вжиток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обихідка — ОБИХІ́ДКА, и, ж., розм. 1. Повсякденні витрати. [Петро:] Я поніс Порохові кожуха на заклад, щоб взять у нього таляр, то вже було б і на обихідку, і на подимне (І. Карпенко-Карий). 2. Постійне користування; вжиток. Словник української мови у 20 томах
  4. обихідка — на всю (свою́) обихі́дку, зі сл. бреха́ти, верзти́ і т. ін., зневажл. Без будь-яких обмежень; надмірно, дуже, нахабно. — Мабуть, бреше на всю обихідку,— промовив один дід (І. Нечуй-Левицький); — Верзи, верзи на свою обихідку! Може, на душі полегшає,— сказав Оникій (І. Нечуй-Левицький). Фразеологічний словник української мови
  5. обихідка — ОБИХІ́ДКА, и, ж., розм., рідко. 1. Повсякденні витрати. [Петро:] Я поніс Порохові кожуха на заклад, щоб взять у нього таляр, то вже було б і на обихідку, і на подимне (К.-Карий, II, 1960, 29). Словник української мови в 11 томах
  6. обихідка — Обихідка, -ки ж. = обіхідка. Може якого шага уторгував би, то й було б на обихідку. Рудч. Ск. II. 25. Словник української мови Грінченка