1. Словник української мови в 11 томах

обкидання

ОБКИДА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. обкида́ти¹.

Ці стовпчики вишивають.. способом обкидання двох сусідніх прутинок (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 24).

ОБКИДА́ННЯ², я, с. Дія за знач. обкида́ти².

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкидання — обкида́ння 1 іменник середнього роду закида́ння з усіх боків; обметування обкида́ння 2 іменник середнього роду відкидання; охоплювання, оточування Орфографічний словник української мови
  2. обкидання — I -я, с. Дія за знач. обкидати I. II -я, с. Дія за знач. обкидати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкидання — ОБКИДА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. обкида́ти¹. Лесю Українку вражає відсутність у них [галицьких радикалів] свого власного політичного обличчя, перебігання під польську егіду і обкидання болотом своїх недавніх товаришів (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах