обкипаючий

ОБКИПА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до обкипа́ти.

Нараз аж моторошно стало йому, і щось схоже на докір почулося в цій музиці, що він ніби на все це.. заніс свій гарячий, обкипаючий кров’ю клинок (Гончар, II, 1959, 124).