обкипати
ОБКИПА́ТИ, ає, недок., ОБКИПІ́ТИ, пить, док.
1. Покриватися накипом.
*Образно. В долині відразу зашуміло млинове колесо; велике, чорне і неповоротке, воно обкипало шумовинням (Стельмах, II, 1962, 304).
2. перев. док. Покритися загуслою, затверділою масою чого-небудь (перев. про кров).
[Парубки і дівчата (співають):] Біла постеленька порохом присіла, Дротяна нагайка кров’ю обкипіла (Фр., IX, 1952, 93);
Він витяг з пазухи руку, судорожно затиснуту в кулак. Кулак весь обкипів кров’ю (Гончар, Новели, 1954, 22);
Не раз Тимофій був поранений. Не тільки потом обкипіли його георгіївські хрести, що лежать в куточку скрині із темними плямами чесної солдатської крові на чорно-оранжевих стрічках… (Стельмах, II, 1962, 204);
// Розтікаючись, загусати, застигати по поверхні чого-небудь (звичайно про кров).
Де ступенем ступлю, тернина коле, Кров обкипає на ногах (Рудан., Вибр., 1937, 22).
◊ Обкипі́ти кро́в’ю (по́том) — дістатися тяжкою працею, муками, стражданнями (про результати праці, заслуги і т. ін.).
Важко нам, убогим, своє добро збувати, що воно в нас кров’ю обкипіло! (Вовчок, І, 1955, 273);
І скаже суд: — Чи у твоїм доробку хоч одна Сторінка є, що кров’ю обкипіла? (Рильський, Поеми, 1957, 207);
Се́рце обкипа́є (обкипі́ло) кро́в’ю у кого — хтось тяжко переживає, відчуває душевний неспокій.
У неї серце обкипає кров’ю, коли подума вона, яке горе, яку нужду та недостачу терпить її Йосип (Мирний, IV, 1955, 41);
Але віла при житті зісталась, тільки серце крів’ю обкипіло (Л. Укр., І, 1951, 393).
Значення в інших словниках
- обкипати — обкипа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обкипати — -ає, недок., обкипіти, -пить, док. 1》 Покриватися накипом. 2》 перев. док. Покритися загуслою, затверділою масою чого-небудь (перев. про кров). || Розтікаючись, загусати, застигати по поверхні чого-небудь (звичайно про кров). Великий тлумачний словник сучасної мови
- обкипати — ОБКИПА́ТИ, а́є, недок., ОБКИПІ́ТИ, пи́ть, док., чим. 1. Покриватися накипом. * Образно. Якщо користуватися жорсткою водою, спіраль чайника швидко обкипає (з газ.). 2. перев. док. Покритися загуслою кров'ю, або затверділою масою іншої речовини. Словник української мови у 20 томах
- обкипати — обкипі́ти / обкипа́ти кро́в’ю. Дістатися тяжкою працею, великими зусиллями, стражданням і т. ін. Служу, наймаюся, заробляю. Що наша копійка? Кров’ю обкипіла!... Фразеологічний словник української мови
- обкипати — Обкипа́ти, -па́ю, -па́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)