обкипати

ОБКИПА́ТИ, а́є, недок., ОБКИПІ́ТИ, пи́ть, док., чим.

1. Покриватися накипом.

* Образно. Якщо користуватися жорсткою водою, спіраль чайника швидко обкипає (з газ.).

2. перев. док. Покритися загуслою кров'ю, або затверділою масою іншої речовини.

[Парубки і дівчата (співають):] Біла постеленька порохом присіла, Дротяна нагайка кров'ю обкипіла (І. Франко);

Він витяг з пазухи руку, судорожно затиснуту в кулак. Кулак весь обкипів кров'ю (О. Гончар);

В долині відразу зашуміло млинове колесо; велике, чорне і неповоротке, воно обкипало шумовинням (М. Стельмах);

// Розтікаючись, загусати, застигати по поверхні чого-небудь (звичайно про кров).

Де ступенем ступлю, тернина коле, Кров обкипає на ногах (С. Руданський);

Не раз Тимофій був поранений. Не тільки потом обкипіли його георгіївські хрести, що лежать в куточку скрині із темними плямами чесної солдатської крові на чорно-оранжевих стрічках... (М. Стельмах).

◇ (1) Обкипі́ти / обкипа́ти кро́в'ю – дістатися тяжкою працею, великими зусиллями, стражданням і т. ін.

Служу, наймаюся, заробляю. Що наша копійка? Кров'ю обкипіла! (Марко Вовчок);

Воно [добро] в нас кров'ю обкипіло (Марко Вовчок);

І скаже суд: – Чи у твоїм доробку хоч одна Сторінка є, що кров'ю обкипіла? (М. Рильський);

Хоч би він [Василько] виріс на своїй землі, хоч би йому не обкипав кров'ю тугий, мов з каменю випечений, наймитський хліб... (М. Стельмах).