облачити

ОБЛАЧИ́ТИ див. облача́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облачити — облачи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. облачити — див. облачати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облачити — ОБЛАЧИ́ТИ див. облача́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. облачити — ОДЯГА́ТИ кого у що (покривати одягом кого-небудь), ВДЯГА́ТИ (УДЯГА́ТИ), УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ), ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИ розм., ВОДИ́ТИ у чому, розм., ОБЛАЧА́ТИ заст., уроч., ірон. Словник синонімів української мови