обливати
ОБЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЛИ́ТИ, ОБІЛЛЯ́ТИ, обіллю́, обіллє́ш і рідко ОБЛЯ́ТИ, ля́ю, ля́єш, док., перех.
1. Поливати, змочувати водою або іншою рідиною кого-, що-небудь по поверхні, з усіх боків.
Сагайда скинув кітель, скинув сорочку і став умиватись, обливаючи себе водою до пояса (Гончар, III, 1959, 317);
Кухар зробив з юшки густий росіл, облив ним рибу (Н.-Лев., II, 1956, 222);
— Спинили [партизани] ешелон, набрали зброї різної, припасів, а потім обілляли вагони бензином і підпалили… (Сміл., Сашко, 1957, 94);
// Розливаючи якусь рідину, забруднювати нею що-небудь.
Ще в школі, коли ми вміли тільки пустувати та обливати чорнилом стільці вчителів, теперішня молодь.. обмірковує своєю головою всі питання (Хотк., І, 1966, 144);
// Покривати кого-, що-небудь (про сльози, піт, росу і т. ін.).
Піт обливає його всього, градом виступає на жирному виду (Мирний, І, 1954, 292);
Ой, як вийшла Морозиха У густії лози, — Обілляли Морозиху Дрібненькії сльози (Укр.. думи.., 1955, 136);
// Покривати рідкою речовиною, яка має властивість твердіти.
Наприкінці XVI ст., щоб отримати біле тло, столовий посуд починають обливати розчином білої глини (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 44).
◊ Облива́ти (обли́ти) грязю́кою (поми́ями, бру́дом і т. ін.) кого — несправедливо звинувачувати, ганьбити кого-небудь.
[Ксеня:] Його мати помиями мене обливала, його батько палицю поламав на моїх плечах (Фр., IX, 1952, 354);
Все, що творили ми, усе, що нас живило, Облив він скверною, отрутою пройняв… (Рильський, II, 1946, 186);
Крім неписьменного базікання про поезію, він намагався облити брудом весь мій рід (Мас., Роман.., 1970, 352);
Неможливо собі уявити, що він [обвинувач] перший, ні сіло ні впало, узяв та й облив грязюкою ні в чім не винну людину (Мур., Свіже повітря.., 1962, 109);
Холо́дною водо́ю обли́ти див. вода́.
2. перен. Поширюючись, охоплювати, огортати (про світло, сонячне проміння і т. ін.).
Багаття палало й обливало двір червоним світлом (Н.-Лев., III, 1956, 82);
Сонце обливає усе навкруги (Григ., Вибр., 1959, 438);
Бліде світло облило предмети довкола (Фр., V, 1951, 60);
Облив [місяць] весняним тремтячим молоком повітря всю землю (Ю. Янов., І, 1958, 159);
// Підкоряти своєму впливові, переймати собою (про сильні почуття).
Вранці вона прокинулась від бентежного почуття, що відразу облило всю її істоту (Тют., Вир, 1964, 452);
Знов ллється хвиля звуків, обливає мене якоюсь дивною радістю (Рильський, Бабине літо, 1967, 11).
3. перен. Розміщуватися навколо кого-, чого-небудь; оточувати когось, щось.
В кошарі його обливало ціле море овець (Коцюб., II, 1955, 334).
4. тільки недок. Оточувати своїми водами; омивати (про море, річку і т. ін.).
Значення в інших словниках
- обливати — облива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обливати — (водою) обдавати, поливати; (потом) заливати, (світлом) ОГОРТАТИ; (- чуття) полонити, заполонювати; (- море) Р. омивати. Словник синонімів Караванського
- обливати — див. лити Словник синонімів Вусика
- обливати — -аю, -аєш, недок., облити, обілляти, обіллю, обіллєш і рідко обляти, -ляю, -ляєш, док., перех. 1》 Поливати, змочувати водою або іншою рідиною кого-, що-небудь по поверхні, з усіх боків. || Розливаючи якусь рідину, забруднювати нею що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обливати — ОБЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЛИ́ТИ, ОБІЛЛЯ́ТИ, обіллю́, обіллє́ш і рідко ОБЛЯ́ТИ, ля́ю, ля́єш, док. 1. кого, що. Поливати, змочувати водою або іншою рідиною кого-, що-небудь по поверхні, з усіх боків. Словник української мови у 20 томах
- обливати — облива́ти (рідше обмива́ти) / обли́ти (рідше обми́ти) (гірки́ми (гаря́чими, рясни́ми і т. ін.)) слі́зьми́ (сльоза́ми) що, рідше кого. Плакати над ким-, чим-небудь; через щось. — Припала я до ніг того пана, цілую їх та обливаю слізьми. Фразеологічний словник української мови
- обливати — ОТОЧИ́ТИ (розташуватися, зайняти місце навколо кого-, чого-небудь), ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ), ОПА́СТИ (ОБПА́СТИ), ОБТО́ВПИТИ розм., ОБСТА́ТИ розм., ОБСИ́ПАТИ (ОСИ́ПАТИ) рідше, ОКО́ЛИТИ рідко, ОБЛІПИ́ТИ підсил. розм., ОБЛИ́ПНУТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- обливати — Облива́ти, -ва́ю, -ва́єш; див. обли́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обливати — Облива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. облити, обіллю, -ллєш, гл. Обливать, облить. Як згадаю миленького, обливають сльози. Чуб. V. 327. Словник української мови Грінченка