1. Словник української мови в 11 томах

облицьований

ОБЛИЦЬО́ВАНИЙ, а, е, буд. Дієпр. пас. мин. ч. до облицюва́ти.

Проїжджаючи повз старовинну мечеть, не міг [Синявін] не спинитися біля візерунково облицьованого мінарета (Ле, Міжгір’я, 1953, 69);

Будинок був облицьований великими керамічними плитами з опуклим орнаментом (Собко, Біле полум’я, 1952, 177);

В кухні стіни облицьовані білою кахлею (Чорн., Потік.., 1956, 366);

// облицьо́вано, безос. присудк. сл.

Манжонія — добротний і гарний матеріал для меблевої промисловості.. Нею буде облицьовано шафи, дивани-ліжка, крісла, стільці (Рад. Укр., 7.1 1965, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облицьований — облицьо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. облицьований — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
  3. облицьований — -а, -е, буд. Дієприкм. пас. мин. ч. до облицювати. || облицьовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. облицьований — ОБЛИЦЬО́ВАНИЙ, а, е, буд. Дієпр. пас. до облицюва́ти. Проїжджаючи повз старовинну мечеть, не міг [Синявін] не спинитися біля візерунково облицьованого мінарета (Іван Ле); Будинок був облицьований великими керамічними плитами з опуклим орнаментом (В. Словник української мови у 20 томах