1. Великий тлумачний словник сучасної мови

облицьований

облицьо́ваний

-а, -е, буд.

Дієприкм. пас. мин. ч. до облицювати.

|| облицьовано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облицьований — облицьо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. облицьований — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
  3. облицьований — ОБЛИЦЬО́ВАНИЙ, а, е, буд. Дієпр. пас. мин. ч. до облицюва́ти. Проїжджаючи повз старовинну мечеть, не міг [Синявін] не спинитися біля візерунково облицьованого мінарета (Ле, Міжгір’я, 1953, 69)... Словник української мови в 11 томах
  4. облицьований — ОБЛИЦЬО́ВАНИЙ, а, е, буд. Дієпр. пас. до облицюва́ти. Проїжджаючи повз старовинну мечеть, не міг [Синявін] не спинитися біля візерунково облицьованого мінарета (Іван Ле); Будинок був облицьований великими керамічними плитами з опуклим орнаментом (В. Словник української мови у 20 томах