облицювальник

ОБЛИЦЮВА́ЛЬНИК, а, ч., буд. Робітник, який облицьовує що-небудь.

А як же працюватимуть облицювальники? (Роб. газ., 21.IX 1966, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облицювальник — облицюва́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. облицювальник — -а, ч., буд. Робітник, який облицьовує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облицювальник — ОБЛИЦЮВА́ЛЬНИК, а, ч., буд. Фахівець із облицювальних робіт. А як же працюватимуть облицювальники? (з газ.); Вправно, чітко і красиво виконують свою роботу облицювальники (з газ.). Словник української мови у 20 томах