1. Словник української мови в 11 томах

облицювання

ОБЛИЦЮВА́ННЯ, я, с., буд.

1. Дія за знач. облицюва́ти.

З поліетилену виготовляють листи для облицювання апаратів і резервуарів (Наука.., 2, 1963, 4).

2. Матеріал, яким облицьовують поверхню чого-небудь.

Тарас Григорович.. обійшов мінарет, милуючись його облицюванням з рожевого граніту і вибагливими карнизами з кольорових кахлів (Тулуб, В степу.., 1964, 51);

Під час вибуху свердловина розширюється і водночас суміш вкриває стінки траншеї тонким, але міцним облицюванням (Наука.., 8, 1970, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облицювання — облицюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. облицювання — -я, с., буд. 1》 Дія за знач. облицювати. 2》 Матеріал, яким облицьовують поверхню чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облицювання — ОБЛИЦЮВА́ННЯ, я, с., буд. 1. Дія за знач. облицюва́ти. З поліетилену виготовляють листи для облицювання апаратів і резервуарів (з наук.-попул. літ.); Блоки [єгипетських пірамід] .. відливалися на місці як шлакоблоки. Словник української мови у 20 томах
  4. облицювання — Покриття поверхні іншими матеріалами. Архітектура і монументальне мистецтво