1. Словник української мови в 11 томах

облущуватися

ОБЛУ́ЩУВАТИСЯ, ується, недок., ОБЛУ́ЩИТИСЯ, иться, док.

1. Відпадати, осипатися дрібними частинками, шматками; лущитися.

*Образно. — Самовпевненість облущилась із нього (Стельмах, Правда.., 1961, 468).

2. тільки недок. Пас. до облу́щувати¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облущуватися — облу́щуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. облущуватися — [оублушчуватиес'а] -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. облущуватися — -ується, недок., облущитися, -иться, док. 1》 Відпадати, осипатися дрібними частинками, шматками; лущитися. 2》 тільки недок. Пас. до облущувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. облущуватися — ОБЛУ́ЩУВАТИСЯ, ується, недок., ОБЛУ́ЩИТИСЯ, иться, док. 1. Відпадати, осипатися дрібними частинками, шматками; лущитися. * Образно. – Самовпевненість облущилась із нього (М. Стельмах). 2. тільки недок. Пас. до облу́щувати 1. Словник української мови у 20 томах
  5. облущуватися — ЛУ́ЩИТИСЯ (позбуватися верхнього шару шкіри, що відокремлюється маленькими тонкими плівками, дрібними лусочками), ЗЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ЩУВАТИСЯ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ОБЛА́ЗИТИ, ЗЛА́ЗИТИ, ЛУПИ́ТИСЯ розм., ОБЛІЗА́ТИ розм., ЗЛІЗА́ТИ розм. Словник синонімів української мови