облічуватися

ОБЛІ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБЛІЧИ́ТИСЯ, лічу́ся, лі́чишся, док., розм., рідко.

1. Робити підрахунок, розраховуючись з ким-небудь.

Пив, гуляв цілий тиждень, а як облічився з шинкарем, то й нічим заплатити (Сл. Гр.).

2. тільки недок. Пас. до облі́чувати.

В облікових книжках виробничої роботи трактористів і комбайнерів облічується витрата ними пального (Колг. Укр., 11, 1956, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облічуватися — облі́чуватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. облічуватися — -уюся, -уєшся, недок., облічитися, -лічуся, -лічишся, док., розм., рідко. 1》 Робити підрахунок, розраховуючись з ким-небудь. 2》 тільки недок. Пас. до облічувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облічуватися — ОБЛІ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБЛІЧИ́ТИСЯ, лічу́ся, лі́чишся, док., розм. 1. з ким. Робити підрахунок, розраховуючись з ким-небудь. Пив, гуляв цілий тиждень, а як облічився з шинкарем, то й нічим заплатити (Сл. Б. Грінченка). 2. тільки недок. Словник української мови у 20 томах