1. Словник української мови в 11 томах

обмальований

ОБМАЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обмалюва́ти.

За Россю.. блищав на сонці новий гарний панський млин, увесь обтесаний, обмальований, як цяцька (Н.-Лев., II, 1956, 307);

Нова пісня, що почув він у яру од дівчини, була вже написана і обмальована (Вас., Вибр., 1954, 174);

Тільки тепер помітив [Федір], що паперова накидочка на тумбочці і сама тумбочка обмальовані рядками цифр (Мушк., Серце.., 1962, 199);

// обмальо́вано, безос. присудк. сл.

Кожна гілочка на деревах була біла, наче її обмальовано білою фарбою (Ю. Янов., II, 1954, 38);

Все обговорено дуже докладно, Все обмальовано так, як тільки можна було (Сам., І, 1958, 74).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмальований — обмальо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обмальований — [обмал’ованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. обмальований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обмалювати. || обмальовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обмальований — ОБМАЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обмалюва́ти. За Россю .. блищав на сонці новий гарний панський млин, увесь обтесаний, обмальований, як цяцька (І. Нечуй-Левицький); Нова пісня, що почув він у яру од дівчини, була вже написана і обмальована (С. Словник української мови у 20 томах
  5. обмальований — Обмальо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)