обмальовувати

ОБМАЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех.

1. Покривати поверхню чого-небудь малюнками, візерунками і т. ін., розписувати фарбами; розмальовувати.

— Покличте мого маляра! Він вам так обмалює церкву, що ви тільки очі витріщите! (Н.-Лев., III, 1956, 70);

Віконниці сама обмалює, і стіни хай будуть білі,.. — а причілок обмалює жовтогарячим (Ю. Янов., Мир, 1956, 67);

// Оздоблювати що-небудь по краях малюнками, візерунками, обводити лініями і т. ін.

До жаги забажалось школяреві зробити самому таку книжечку, обмалювати візерунками (Вас., II, 1959, 362);

// розм. Хаотично писати на чому-небудь; обписувати.

2. Чітко окреслювати що-небудь; робити обриси чогось виразними, рельєфними.

Тонка бомбакова сорочка щільно обіймала її молоде тіло, рельєфно обмальовувала круглі плечі (Коцюб., І, 1955, 238);

Губи стиснуті міцно, аж просинь обмалювала їх по краях (Мушк., Серце.., 1962, 139).

3. перен., рідко. Детально розповідати про що-небудь, викладати щось з усіма подробицями; описувати.

Цю фразу говорила недавно Маруся, обмальовуючи звичаї і вдачу басарабської інтелігенції (Н.-Лев., VI, 1966, 26).

4. перен., розм. Недоброзичливо висловлюватися про кого-, що-небудь; ганити.

Якась услужлива приятелька не щадила язика, не щадила живих красок, щоби обмалювати перед Бляйбергом Дозю і її матір (Фр., VIII, 1952, 256).