1. Словник української мови в 11 томах

обмокати

ОБМОКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБМО́КНУТИ і ОБМО́КТИ, кну, кнеш; мин. ч. обмо́к, ла, ло; док. Ставати мокрим, намокати.

Здорові каченята ніколи не обмокають, якщо їм дається повна свобода для самостійного виходу на воду і назад на берег (Птахівн., 1955, 218);

Обмок — як вовк, обкис — як лис, голоден — як собака! (Укр.. присл.., 1955, 48);

Обмокли хлопці — рубця сухого не було (Головко, І, 1957, 136).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмокати — обмока́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обмокати — див. мокнути Словник синонімів Вусика
  3. обмокати — [обмокатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  4. обмокати — -аю, -аєш, недок., обмокнути і обмокти, -кну, -кнеш; мин. ч. обмок, -ла, -ло; док. Ставати мокрим, намокати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обмокати — ОБМОКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБМО́КНУТИ, ОБМО́КТИ, кну, кнеш; мин. ч. обмо́к, ла, ло; док. Ставати мокрим, намокати. Здорові каченята ніколи не обмокають, якщо їм дається повна свобода для самостійного виходу на воду і назад на берег (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. обмокати — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев. Словник синонімів української мови