1. Словник української мови в 11 томах

обнімати

ОБНІМА́ТИ, аю, аєш, недок., ОБНЯ́ТИ, німу́, ні́меш, док., перех. Те саме, що обійма́ти.

Лимар кичку зашиває, Мене горне, обнімає, Молоденьку (Шевч., II, 1953, 140);

Ярослава раптом обняла Люду й голосно заспівала (Дмит., Розлука, 1957, 278);

Він знову не міг заснути і лежав, обнявши подушку (Сенч., На Бат. горі, 1960, 19);

Як вони підводили Романа до пожежі, то вже всю клуню обнімав огонь (Гр., II, 1963, 303);

Мої очі, мій мозок жадібно ловлять усі деталі страшного моменту.. І те велике ліжко з маленьким тілом і несміливе світло раннього ранку, що обняло сіру ще хату… (Коцюб., І, 1955, 418);

Катрю обняла якась радість божевільна (Вовчок, І, 1955, 215);

Мені здається, що тут більше причинилася моя вдача, те гаряче бажання — обняти цілий круг людських інтересів (Фр., І, 1955, 31);

Пан Славко був готовий виконати свою постанову й обняти посаду урядника при касі (Март., Тв., 1954, 449).

◊ Обніма́ти (обня́ти) о́ком (очи́ма, по́глядом, зо́ром і т. ін.) — те саме, що Обійма́ти (обійня́ти) о́ком (очи́ма і т. ін.) ( див. обійма́ти).

Обнявши мене добрим, невинним оком, щезала [сестра] (Коцюб., II, 1955, 357);

Коли йому.. було заборонено дивитись на неї, він просто обняв її поглядом і побачив усе-усе до найменших дрібниць (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обнімати — обніма́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обнімати — див. обіймати Словник синонімів Вусика
  3. обнімати — -аю, -аєш, недок., обняти, -німу, -німеш, док., перех. Те саме, що обіймати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обнімати — (руками) обіймати, обійняти, пообіймати, обійматися, обійнятися, пообійматися, пригортати, пригорнути, попригортати, схоплювати, схопити, посхоплювати, (простір) засягати, засягнути, досягати, досягнути, осягати, осягнути, захоплювати, захопити... Словник чужослів Павло Штепа
  5. обнімати — ОБНІМА́ТИ, аю, аєш, недок., ОБНЯ́ТИ, німу́, ні́меш, док., кого, що. Те саме, що обійма́ти. Лимар кичку зашиває, Мене горне, обнімає, Молоденьку (Т. Шевченко); Ярослава раптом обняла Люду й голосно заспівала (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. обнімати — обійма́ти (обніма́ти) / обійня́ти (обня́ти) по́глядом (о́ком, очи́ма і т. ін.) кого, рідше що, перев. яким (якими). 1. Оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось, виявляючи почуття симпатії, любові, ніжності і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  7. обнімати — МІСТИ́ТИ (мати в собі, в своєму складі), ВКЛЮЧА́ТИ, ОБІЙМА́ТИ (ОБНІМА́ТИ), ОХО́ПЛЮВАТИ, ХОВА́ТИ (щось зовні непомітне). — Док.: вмісти́ти (умісти́ти), включи́ти, обійня́ти, обня́ти, охопи́ти. Тут була хороша руда, яка містила в собі багато заліза (Д. Словник синонімів української мови
  8. обнімати — Обніма́ти, звич. обійма́ти, -ма́ю, -ма́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. обнімати — Обнімати, -ся гл. = обіймати, -ся. Словник української мови Грінченка