обнімати

Значення в інших словниках

1. обнімати — обніма́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. обнімати — -аю, -аєш, недок., обняти, -німу, -німеш, док., перех. Те саме, що обіймати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обнімати — (руками) обіймати, обійняти, пообіймати, обійматися, обійнятися, пообійматися, пригортати, пригорнути, попригортати, схоплювати, схопити, посхоплювати, (простір) засягати, засягнути, досягати, досягнути, осягати, осягнути, захоплювати, захопити... Словник чужослів Павло Штепа
4. обнімати — ОБНІМА́ТИ, аю, аєш, недок., ОБНЯ́ТИ, німу́, ні́меш, док., перех. Те саме, що обійма́ти. Лимар кичку зашиває, Мене горне, обнімає, Молоденьку (Шевч., II, 1953, 140); Ярослава раптом обняла Люду й голосно заспівала (Дмит. Словник української мови в 11 томах
5. обнімати — ОБНІМА́ТИ, аю, аєш, недок., ОБНЯ́ТИ, німу́, ні́меш, док., кого, що. Те саме, що обійма́ти. Лимар кичку зашиває, Мене горне, обнімає, Молоденьку (Т. Шевченко); Ярослава раптом обняла Люду й голосно заспівала (Л. Словник української мови у 20 томах
6. обнімати — обійма́ти (обніма́ти) / обійня́ти (обня́ти) по́глядом (о́ком, очи́ма і т. ін.) кого, рідше що, перев. яким (якими). 1. Оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось, виявляючи почуття симпатії, любові, ніжності і т. ін. Фразеологічний словник української мови
7. обнімати — МІСТИ́ТИ (мати в собі, в своєму складі), ВКЛЮЧА́ТИ, ОБІЙМА́ТИ (ОБНІМА́ТИ), ОХО́ПЛЮВАТИ, ХОВА́ТИ (щось зовні непомітне). — Док.: вмісти́ти (умісти́ти), включи́ти, обійня́ти, обня́ти, охопи́ти. Тут була хороша руда, яка містила в собі багато заліза (Д. Словник синонімів української мови
8. обнімати — Обніма́ти, звич. обійма́ти, -ма́ю, -ма́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. обнімати — Обнімати, -ся гл. = обіймати, -ся. Словник української мови Грінченка