обойма
ОБО́ЙМА, и, ж.
1. військ. Металева рамка для кількох патронів, за допомогою якої їх одночасно вставляють у магазинну коробку гвинтівки, пістолета і т. ін.
Нагнувшись, підняв [Моргуненко] із землі заіржавлену обойму, набиту патронами (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 20);
// Патрони, вставлені у таку рамку.
Він узяв з грузовика гвинтівку, перевірив затвор, заклав обойму патронів і.. мовчки пішов по вулиці в бій (Ю. Янов., І, 1958, 204).
2. спец. Кільцевидна деталь машини, механізму, в яку вкладаються дрібніші деталі для їх закріплення в певному положенні і т. ін.
Щоб останні [ролики] не терлись один об одного, їх складають в обоймі.., яка інакше називається сепаратором (Фрез. справа.., 1957, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обойма — обо́йма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- обойма — -и, ж. 1》 військ. Металева рамка для кількох патронів, за допомогою якої їх одночасно вставляють у магазинну коробку гвинтівки, пістолета і т. ін. || Патрони, вставлені у таку рамку. 2》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обойма — Кулянка Словник чужослів Павло Штепа
- обойма — ОБО́ЙМА, и, ж. 1. військ. Металева рамка для кількох патронів, за допомогою якої їх одночасно вставляють у магазинну коробку гвинтівки, пістолета і т. ін. Нагнувшись, підняв [Моргуненко] із землі заіржавлену обойму, набиту патронами (О. Словник української мови у 20 томах