обойма

ОБО́ЙМА, и, ж.

1. військ. Металева рамка для кількох патронів, за допомогою якої їх одночасно вставляють у магазинну коробку гвинтівки, пістолета і т. ін.

Нагнувшись, підняв [Моргуненко] із землі заіржавлену обойму, набиту патронами (О. Гончар);

Корнієнко вийняв із шухляди стола новенький пістолет і чотири обойми (Григорій Тютюнник);

Крім п'яти наганів, було кілька обойм (Ю. Смолич);

// Патрони, вставлені у таку рамку.

Він узяв з грузовика гвинтівку, перевірив затвор, заклав обойму патронів і .. мовчки пішов по вулиці в бій (Ю. Яновський);

Треба було вистрелити по обоймі на ворога, покласти його на землю (Іван Ле);

Ось із його ТТ вискочив останній патрон. Випалив усю обойму, усі дев'ять (П. Автомонов);

Поручик Михайловський .. випускав обойму за обоймою услід партизанам (І. Микитенко).

2. спец. Кільцеподібна деталь машини, механізму, в яку вкладаються дрібніші деталі для їх закріплення в певному положенні і т. ін.

Щоб останні [ролики] не терлись один об одного, їх складають в обоймі.., яка інакше називається сепаратором (з навч. літ.).