оболона
ОБОЛО́НА, и, ж., рідко. Те саме, що оболо́нка 1, 3, 5.
Холонув вітер і рвав тонку оболону (Перв., І, 1958, 84);
*У порівн. Мов крізь сиву хмарну оболону, у безмежній далечі сторіч ми вчуваєм буйний тупіт коней (Забіла, У.. світ, 1960, 179).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оболона — див. кора Словник синонімів Вусика
- оболона — -и, ж., рідко. Те саме, що оболонка 1), 3), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- оболона — ОБОЛО́НА, и, ж., рідко. Те саме, що оболо́нка 1, 3, 5. Холонув вітер і рвав тонку оболону (Л. Первомайський); * У порівн. Мов крізь сиву хмарну оболону, у безмежній далечі сторіч ми вчуваєм буйний тупіт коней (Н. Забіла). Словник української мови у 20 томах