1. Словник української мови в 11 томах

оболоня

ОБОЛО́НЯ, і, ж.

1. Те саме, що оболо́нь.

Веслом озвалась оболоня, Кругами плесо б’є живе (Стельмах, Жито.., 1954, 146).

2. заст. Шибка.

Як глянула Маріяна У вікно в оболоню, — Стоять тії козаченьки З кіллям кругом двору (Укр.. думи.., 1955, 223).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оболоня — оболо́ня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. оболоня — -і, ж. 1》 Те саме, що оболонь. 2》 заст. Шибка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оболоня — ОБОЛО́НЯ, і, ж. 1. Те саме, що оболо́нь. Веслом озвалась оболоня, Кругами плесо б'є живе (М. Стельмах). 2. заст. Шибка. Як глянула Маріяна У вікно в оболоню, – Стоять тії козаченьки З кіллям кругом двору (з думи). Словник української мови у 20 томах
  4. оболоня — ЗАПЛА́ВА (низинна місцевість біля річки, озера, що затоплюється під час весняної повені), ЗАПЛА́В рідше, ЗАПЛА́ВИНА рідше, ПЛА́ВНІ, МОКВА́ діал., МОКЛЯ́К діал., МЛА́КА діал., ЗА́ЙМИЩЕ рідко; ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯ рідше, ОБОЛО́ННЯ рідше (заплавні луки). Словник синонімів української мови