1. Словник української мови в 11 томах

оборожина

ОБОРО́ЖИНА, и, ж. Один з чотирьох стовпів, на яких тримається дашок оборогу.

Він обхопив руками оборожину і, встромляючи свої босі, порепані ноги в туго натолочене сіно та чіпляючися руками все вище й вище,.. майже моментально видряпався нагору (Фр., IV, 1950, 330).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оборожина — Оборо́жина: — один з чотирьох стовпів оборогу [IV] — стовп в оборозі [24,III,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. оборожина — див. оборожень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оборожина — ОБОРО́ЖИНА, и, ж. Один з чотирьох стовпів, на яких тримається дашок оборогу. Він обхопив руками оборожину і, встромляючи свої босі, порепані ноги в туго натолочене сіно та чіпляючися руками все вище й вище, .. майже моментально видряпався нагору (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. оборожина — Оборожина, -ни ж. Столбъ въ оборозі. Вх. Зн. 42. Желех. Словник української мови Грінченка