оборонятися
ОБОРОНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОБОРОНИ́ТИСЯ, роню́ся, ро́нишся, док.
1. Захищатися, боронитися від замаху, нападу, удару і т. ін.; відбиватися.
Кажани пішли черкатись: Так їх хмарою й летить… Гриць, було, оборонятись, Далі плюнув та й мовчить! (Щог., Поезії, 1958, 246);
На дорозі з усіх сил оборонявся від собаки якийсь незнайомець (Гжицький, Опришки, 1962, 68);
Близнята рвонули до себе рожни, вихопили їх, підняли на Матвія, а він навіть арапника не підняв, щоб оборонитися (Стельмах, Хліб.., 1959, 99);
// Відстоювати себе; давати відсіч кому-небудь (у розмові, суперечці і т. ін.).
— А які ж бо ви… нехай бог сохранить, — оборонявся наляканий Іван од наступаючої на нього Соломії (Коцюб., І, 1955, 385);
Інша на їхнім місці оборонялась би, а Ганна Антонівна тільки ручкою махнуть (Ю. Янов., І, 1954, 25);
// Оберігатися, рятуватися від чого-небудь небажаного, неприємного.
Тільки й обороняється Марина од нелюба думкою про милого (Н.-Лев., І, 1956, 88);
Вона.. пішла вниз стежкою між деревами, часом піднімаючи вгору білу тонку руку, щоб оборонитися від галуззя, не видного в темряві (Перв., Материн.. хліб, 1960, 118).
2. Відбивати наступ, атаки противника під час воєнних дій.
Ворог шалено оборонявся в набережному районі (Гончар, III, 1959, 284);
— Я точно знаю, що в тих, що наступають, жертв завжди більше, ніж у тих, що обороняються (Тют., Вир, 1964, 504).
3. тільки недок. Пас. до обороня́ти.
Значення в інших словниках
- оборонятися — обороня́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- оборонятися — Боронитися, захищатися, відбиватися, давати відсіч; (від прикрощів) оберігатися, рятуватися; (в облозі) відбивати наступ. Словник синонімів Караванського
- оборонятися — див. захищати Словник синонімів Вусика
- оборонятися — [оборон’атиес'а] -н'айус'а, -н'айеіс':а, -н'айеіц':а, -н'айуц':а Орфоепічний словник української мови
- оборонятися — -яюся, -яєшся, недок., оборонитися, -ронюся, -ронишся, док. 1》 Захищатися, боронитися від замаху, нападу, удару і т. ін.; відбиватися. || Захищати себе; давати відсіч кому-небудь (у розмові, суперечці і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- оборонятися — ОБОРОНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОБОРОНИ́ТИСЯ, роню́ся, ро́нишся, док. 1. Захищатися, боронитися від замаху, нападу, удару і т. ін.; відбиватися. Кажани пішли черкатись: Так їх хмарою й летить... Гриць, було, оборонятись, Далі плюнув та й мовчить! (Я. Словник української мови у 20 томах