1. Словник української мови в 11 томах

обполений

ОБПО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обполо́ти.

Оленка побачила перед себе обполені рядки: то сестра Христя переполює її рядки (Горд., II, 1959, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обполений — обпо́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обполений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обполоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обполений — ОБПО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обполо́ти. Оленка побачила перед себе обполені рядки: то сестра Христя переполює її рядки (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах