обполений

обпо́лений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обполоти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обполений — обпо́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обполений — ОБПО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обполо́ти. Оленка побачила перед себе обполені рядки: то сестра Христя переполює її рядки (Горд., II, 1959, 41). Словник української мови в 11 томах
  3. обполений — ОБПО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обполо́ти. Оленка побачила перед себе обполені рядки: то сестра Христя переполює її рядки (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах