обполений
обпо́лений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обполоти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обполений — обпо́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обполений — ОБПО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обполо́ти. Оленка побачила перед себе обполені рядки: то сестра Христя переполює її рядки (Горд., II, 1959, 41). Словник української мови в 11 томах
- обполений — ОБПО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обполо́ти. Оленка побачила перед себе обполені рядки: то сестра Христя переполює її рядки (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах