1. Словник української мови в 11 томах

ображаючий

ОБРАЖА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до обража́ти.

Все-таки не охоронилася [Ядзя] від негідних, ображаючих її жіночу честь помовок (Кобр., Вибр., 1954, 98).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ображаючий — ОБРАЖА́ЮЧИЙ, а, е. Який містить образу. Ображаючий сміх наче твердне у сірій мряці (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах